Економічний словник


Економічний словник

Активні операції банку – це операції з розпорядження банками наявних у їх розпорядженні ресурсів.

Амортизація – це поступове оновлення основного капіталу за допомогою відрахувань з доходу підприємства.

Абсолютна рента – це різниця між ринковою вартістю продукції та вартістю яку пропонує виробник.

Антициклічне регулювання економіки – це цілеспрямовані дії держави, а також великих корпорацій і фінансових структур спрямовані на регулювання циклічних коливань і стабілізацію ринкової кон’юнктури.

Адміністративні методи – це механізм прийняття владою законів, підзаконних актів, інструкцій, положень та здійснення контролю за їх виконання.

Аналіз - це такий метод, за допомогою якого ми пізнаємо досліджуємо певний обєкт чи предмет, збираємо на нього інформацію, і за допомогою висновків охарактеризовуємо його.
Аналогія – це метод пізнання, заснований на перенесенні однієї чи ряду властивостей з відомого явища на невідоме.

Акція – пайовий цінний папір без установленого строку обігу, що за­свід­чує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, під­тверджує членство в товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Біржа – це певний заклад, приміщення у якому укладаються угоди про купівлю-продаж цінних паперів, валюти, товарів та інших предметів, що реалізуються за стандартними ознаками та зразками.

Банк – це спеціальний фінансовий інститут, що акумулює кошти та інші нагромадження ( золото, цінні папери ), видає кредити , випускає в обіг цінні папери, здійснює грошові розрахунки та інші операції.

Банківська система – це законодавчо визначена сукупність фінансових посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній та основі.

Безробіття – це економічна категорія, яка відображає економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

Бухгалтерський прибуток ( економічний ) – це різниця між загальним виторгом і явними витратами фірми.

Безготівкові гроші – це записи на банківських рахунках і депозити в комерційних банках ( банківські гроші ). За безготівковими розрахунками в банках відбувається списання грошей з одного рахунку на інший ( при поданні певних документів ).

Банківська справа – це специфічна комерційна діяльність, яка передбачає отримання прибутку.

Бюджет споживача - це певна кількість грошей, яка належить споживачеві і які він може використати у будь-який час для покупки товарів т послуг.

Банківські гроші – це неповноцінні грошові знаки, які емітуються банками на основі кредитування економіки. Вони відіграють важливу роль у кругообороту грошової маси , тим самим розвитку економіки.

Біметалізм – це грошова система, в якій роль загального еквівалента законодавчо закріплювалася за двома металами ( золота та срібла ).

Валюта – це грошова одиниця, що використовується для вимірювання вартості товару.

Валютна інтервенція - це пряме втручання Національного банку у валютний ринок. Вона переважна використовується НБУ для того, щоб вгамувати ринок на попит чи пропозицію валюти і тим самим збереження стійкості національної валюти.

Валютна біржа – це організаційно оформлений і регулярно оформлений функціонуючий ринок, на якому відбувається торгівлями валютами різних країн світу.

Валютна система – це сукупність інститутів, механізмів і міжнародних організацій, за допомогою яких здійснюються розрахунки в межах рамках світового господарства.

Валютний курс – це ціна національної грошової одиниці виражена в грошових одиницях інших країн.

Валютний ринок – це сфера купівля і продажу іноземної валюти.

Валовий внутрішній продукт – це загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, створених на території певної країни протягом визначеного періоду ( найчастіше це один рік ).
ВНП – це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за участю лише національних факторів виробництва ( належать даній країні та її громадянам ) як у межах своєї країни так і за кордоном.

Виробничі відносини - це взаємозвязки, що виникають між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.

Витрати виробництва – це всі затрати виробника на виробництво певного виду продукції.

Виробнича собівартість - це собівартість яка охоплює виробниці витрати рідприємства вцілому.

Володіння - це перша існуюча форма власності, котра відображає відносини, що повязані із володінням певного суб"єкта різними речами ( землею, нерухомістю, капіталом) і можливість їх безмежно використовувати.

Вексель – письмове боргове зобов’язання , яке надає власнику право вимагати від боржника зазначену в цьому зобов’язанні суму платежу після закінченого ним терміном. 

Внутрішній ринок – це ринок всередині даної країни, який обмежений певними рамками та кордонами.

Відтворення трудових ресурсів - це процес постійного і безперервного поновлення працездатного населення.

Відрядна заробітна плата – це форма , що заохочує збільшення обсягів виробництва продукту. Її застосовують тоді, коли саме від інтенсивності праці робітника залежить обсяг виробництва.

Відтворення – це безперервність процесу виробництва товарів і послуг, на основі якого здійснюється оновлення елементів економічної системи.

Власність - це сукупність відносин між суб"єктами господаррювання щодо привласнення засобів і предметів виробництва. 

Винаглядно-виховна функція( за допомогою цієї функції макроекономіка формує у населення економічне мислення, економічної психології та економічної культури.

Взаємозамінними - називаються ті товари, які споживач може замінити один товар на інший, при цьому корисність від цього залишатиметься сталою. 

Валовий дохід (ТR) – це загальна виручка продавця від продажу всього обсягу продукції.
Валютні деривативи – опціони, ф’ючерси, форварди, предметом (базовим активом) яких є валютні ресурси.

Внутрішня межа кредиту визначає відношення між різними формами та видами кредиту, які складаються під впливом причин як об’єктивного так і суб’єктивного характеру.

Відносні величини планового завдання – це відношення планового рівня показника до рівня, досягнутого в базисному періоді.

Відносні величини виконання плану – це відношення звітного рівня показника до рівня, запланованого на той же період.

Відносні величини структури – характеризують, яку частку ( питому вагу ) сукупності складають чисельності окремих груп або групові суми тих чи інших величин.
Варіація – це одна із властивостей статистичної сукупності.

Вибірковий метод – це сукупність математичних засобів і обґрунтувань, які використовують при застосуванні вибіркового спостереження, при якому закономірності і характеристики, власні будь-якій генеральній сукупності, визначають дослідженням деякої її частини.

Виробничий потенціал – це всі об’єкти, споруди , машини, підприємства ,які визначають могутність країни.

Глобалізація – це складний багатогранний процес, який поширюється на всі явища суспільного розвитку пов'язаний з поглибленням інтернаціоналізації світової економіки, зростанням взаємозалежності національних держав, умовлених прискореним рухом міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталу, високих технологій.

Глобальна економіка – це якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється в цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною мережею.

Глобальні проблеми - це проблеми пов’язані з природними, природно антропогенними, та антропогенними явищами, що виникли у процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами їх вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співтовариства.

Грошовий обіг – це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки.

Готівкові гроші – це наявні гроші, вони постійно переходять від покупця до продавця при купівлі товарів і послуг.
Грошова маса – це обсяг випущених в обіг грошей і кошти на депозитах в комерційних банках.

Грошова база ( монетарна база ) – це всі готівкові гроші країни ( перові і металеві) включаючи готівкові гроші банків, які знаходяться в резерві.
Гіпотеза – це метод пізнання, який полягає у висуненні науково-обґрунтованих припущень про можливі зв’язки явищ і процесів.
Гіпотеза виникає лише тоді, коли нова інфомація і теорія заперечують стару.
Гранична норма заміщення (MRSXY)- це та кількість товару, від якого відмовиться даний споживач, для того щоб отримати інший задля того, щоб зберегти сталий рівень загальної корисності.
Граничний дохід (МR) – це приріст валового доходу продавця , який є результатом продажу ще однієї одиниці продукції.
Гроші – це специфічний товар, який виконує роль загального еквівалента, завдяки чому в ньому виражається вартість усіх інших товарів і встановлюються економічні відносини між суб'єктами господарської діяльності.
Грошовий агрегат - це певний показник грошової маси, що показує ступінь її ліквідності.
Диференційна рента 1 - це дохід власника землі, яку він надав у користування іншій особі на кращих землях ( більша родючість грунтів , краще розташування ділянки тощо).
Диференційна рента 2 – це дохід власника землі яку він надав у користування іншій особі на землях, де потрібно робити вкладення у її родючість.
Доходи населення – це сукупність коштів і витрат у натуральному вираженні для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального станів людини.
Диференціація доходів – це різниця в рівні грошових доходів різних класів, верств і груп населення, зумовлена неоднаковими відношенням засобів виробництва, створеного продукту, економічної та політичної влад.
Дохід – це різниця між виторгом від реалізації продукції, робіт чи послу і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут цієї продукції.

Дохід підприємницький – це дохід отримуваний від підприємницької діяльності.

Державний бюджет – це основний фінансовий план відтворення і використання загальносуспільних грошових засобів.
Державне регулювання економіки – це управління соціально-економічним розвитком країни.
Державна власність - це така форма власності, де всіма засобами виробництва та ресурсами володіє держава.
Додана вартість – це вартість прирощена на певному підприємстві.
Домогосподарства – це економічні одиниці, що складаються з одного чи більше осіб, які займаються спільне господарство, забезпечують економіку ресурсами і використовує зароблені при цьому кошти на поточне споживання товарів та послуг.
Діалектика- це наука, яка вивчає загальні закони про розвиток природи, суспільства та людей.
Дедукція - це подібний метоб до індукції, тільки цей метод заснований від загального до окремого. Цей метод є кращим, адже вплив різних факторів із загальгоно на окремі субєкти буде більш суттєвою. Слабка стророна дедукції, воно не в змозі обгрунтувати загальну передумову.

Другий закон Енгеля формується так: споживання освітніх, медичних, юридичних послуг і послуг , які пов'язані з відпочинком, буде мати тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи споживача
Доконалий конкурентний ринок - це ринок, на якому існує високий рівень конкуренції.
Дотації – це допомога держави у грошовій формі, яка надається виробнику за кожну вироблену одиницю продукції.
Депозитні гроші – це один із різновидів банківських грошей, які знаходяться на рахунках в банках.
Демомінація – це обмін всіх старих грошових знаків на нові у певній пропорції цін, тарифів, заробітної плати, та інших чинників.
Девальвація – це знецінення грошової одиниці порівняно з іноземною валютою.
Дисперсія – це середній квадрат відхилень всіх значень ознаки від її середньої величини. Визначають її за двома формулами.
Досконала або чиста конкуренція - це ринкова ситуація, яка характеризується такими ознаками: велика кількість незначних ринкових агентів (як продавців, так і покупців); випуск однорідного продукту; повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції; висока мобільність ресурсів.
Економіка - це сфера життя суспільства, що охоплює виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ та послуг.
Економічна теорія - це суспільна наука, котра вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних субєктів, що спрямована на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів з метою задоволення своїх безмежних потреб.
Економічні інтереси - це усвідомлене прагнення економічних суб"єктів задовольняти конкретні потреби, що обумовлює певний тип їх господарської поведінки.
Економічна система - це сукупність взаємопов"язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки. що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства.
Економічне зростання - збільшення обсягу утворюваних корисностей а, отже, і підвищення життєвого рівня населення.
Екстенсивний тип зростання – це такий тип економічного зростання, при якому збільшення виробництва досягається за рахунок додаткового залучення ресурсів ( матеріальних, земельних, фінансових і трудових ). При цьому рівень технології і продуктивності праці залишається незмінним або зростає дуже повільно.
Економічна вигода – реалізація економічних інтересів, отримання найбільших доходів є основними причинами розвитку міжнародних економічних зв’язків. Світове господарство є основним і єдиним організатором поза яким не може розвиватися жодна країна незалежно від її економічного розвитку.
Екологічна криза – це незворотні антропогенні зміни екосистеми, глобальне порушення природної рівноваги й деградації природного середовища, яке втрачає здатність до відтворення, асиміляції та саморегулювання.
Економічна політика – це система економічних ідей, цілей держави, завдань та засобів їх досягнення, а також діяльність органів державної влади й управління щодо їх реалізації.
Економічний цикл – це послідовність піднесень і спадів ділової економічної ефективності протягом декількох років або десятиліть. Це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється.

Ефективність використання - це можливість якнайкраще використовувати ресурси і блага які має суспільство під своїм розпорядження.
Ефект доходу - це зміни у споживанні товару, які були викликані зміною доходу споживача при різких змінах цін.
Ефект заміщення - це результат заміни одного товару який споживає споживач на інший під впливов ціни.
Еластичність товару - це здатність товару не змінювати свій попит при різних чинниках.
Еластичність попиту за ціною - це така еластичність попиту, коли при зміні відсоткового попиту змінюється і ціна товару.
Електронні гроші – це один з різновидів депозитних грошей, які знаходяться на рахунках в банках, переказ яких здійснюється за допомогою комп’ютерної мережі.
Економічний потенціал країни – сукупна здатність економіки країни, її галузей, підприємств, господарств здійснювати виробничо-економічну діяльність, випускати продукцію, товари, послуги, задовольняти суспільні потреби, забезпечувати розвиток виробництва та споживання.

Емітенти – це юридичні або фізичні особи, які випускають цінні папери.

Інституціоналізм- його представники розглядають економіку як систуму, у якій відносини між господарюючими суб"єктами визначаються як економічними, так і політичними чинниками.
Індукція - це шлях від фактів до теорії або від окремого до загального.
Іноземна валюта – це грошова одиниця іноземних країн.
У сфері фінансових відносин розрізняють таке поняття як конвертованість валюти ( тобто можливість її обміну на валюту інших держав, або на золото ).
Індекс споживчих цін – це індекс Лайспейреса, розрахований для «кошика» споживчих товарів та послуг на основі якого визначається величина прожиткового мінімуму ( qk ).
Інфляція – це знецінення грошей унаслідок перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, суми товарних цін, що виявляється у зростанні цін.
Історичний метод - це такий метод, який влкючає в себе основні закони розвитку суспільства протягом певного періоду часу, і на основі даних робляться певні висновки та гіпотизи.
Індукція - це такий метод, який полягає на висновках від чогось окремого до загального. За цим методом дуже тяжко визначити і проаналізувати будь-які зміни у економіці країни.
Ізоканта - це така крива, які показує всі можливі комбінації ресурсів, які можуть або використовуються для виготовлення певної кількості продукції.
Індивідальна собівартість - це собівартість. яка характеризує витрати виробництва і збут продукції в умовах конкретного підприємства.
Ізокаста - це кокретна лінія, яка відображає різні комбінації затрат капіталу і праці , при яких загальні затрати виробництва є незмінними.

Користування - це здатність суб"єкта мати можливість користуватися певними благами для виробничих та в особистих цілях.
Колективна власність - це така форма власності, де всі засоби і предмети виробництва належуть кільком особам, які об"єднані у певні інститути.
Конкурентна ціна - це така ціна, яка дозволяє товарові вільно продаватися.
Крива Лоренца – крива, яка демонструє фактичний розподіл доходів у суспільстві й дає наочне уявлення про його відхилення від лінії абсолютної рівності в розподілі доходів і про ступінь нерівності їх розподілу.

Коефіцієнт Джині – це макроекономічний показник, що характеризує диференціацію грошових доходів населення у вигляді ступеня відхилення фактичного розподілу доходів від абсолютно рівного їх розподілу між громадянами країни.
Кінцевий продукт – це товари та послуги, придбані для споживання, а не з метою подальшої обробки, переробки чи продажу.
Конверсія – переведення військової промисловості з виробництва зброї на виготовлення продукції цивільного призначення.
Кредитна система – це сукупність кредитних відносин та інститутів, які їх реалізують.
Кредитні відносини – це відносини, що виникають між кредитором і позичальником при здійснюванні кредитних операцій.
Кредитні операції – це вид активних операцій банку пов’язаних з наданням клієнтом позик.
Комерційні банки – це кредитні установи, які здійснюють універсальні банківські операції для підприємств всіх галузей господарства та фізичних осіб за рахунок коштів залучених у вигляді внесків.
Капітал – всі засоби виробництва, створені людиною у попередніх виробничих процесах і можуть бути застосовані для подальшого їх використання.

Корисність товару – це здатність товару задовольняти споживача і приносити йому певну корисність. Не можна корисність порівнювати з користю.
Карта ізоквант – це пений набір рядів ізоквант, які відображають максимальний випуск продукції за будь-якого набору чинників виробництва.
Квазіпостійні витрати– це накі витрати, які є незалежними від обсягу випуску, проте їх треба оплачувати лише тоді, коли фірма виробляє певну величину випуску.
Конкуренція - це присутність на декількох продавців, які змагаються за отримання максимального доходу.
Консолідований бюджет – це бюджет, який включає в себе бюджет центрального уряду і бюджети місцевих органів влади.
Кредитні спілки ( кооперативи ) – це фінансово-кредитні установи, які працюють на кооперативних засадах і спеціалізуються на задоволенні потреб своїх членів ( переважно це малі та середні підприємства ).

Міжнародний валютний фонд ( МВФ ) – це спеціалізований заклад ООН, заснований 1944 року. Функціонує з 1948 року як міжурядова валютно-кредитна організація, діяльність якої спрямована на сприяння розвитку міжнародних економічних відносин.
Мікроекономіка - це частина економічної теорії, яка вивчає діяльність конкретних економічних субєктів на мікрорівні.

Метод - це спрямована діяльність субєктів для досягнення конкретної мети. За допомогою різних методів ми можемо робити різні кроки у розвитку економіки.
Максимальна ціна - це така ціна, яка визнана державою за якою виробники повинні продавати свій товар, вона не може бути вищою за встановленний ліміт.
Мінімальна ціна - це така ціна, яка визнана державою за якою виробники повинні продавати свій товар, вона не може бути нижчою за встановленний ліміт.
Монометалізм – це грошова система, в якій роль загального еквівалента виконує один метал ( або золото або срібло ), при цьому в обігу функціонують розмінні монети та знаки вартості, що обмінюються на грошовий метал.

Немає коментарів:

Дописати коментар