18-20 травня 1944-го року у Криму сталася жахлива трагедія. Радянська влада депортувала з Криму більше чверті мільйона люду. Всього було виселено 238,5 тисячі кримських татар, без урахування демобілізованих військових.З рідної домівки силоміць вигнали і старих, і жінок, і дітей, і цілі родини. У результаті депортації загинуло 46% чисельності кримськотатарського населення, серед яких половина - це діти до 18 років. У незалежній Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом. Ще у 1967-му році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими. Пізніше, в 1989-му році , Верховною Радою СРСР, ця депортація була нарешті засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію, що входила до того часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші країни у світі : Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія. 18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.
Пам’ятаймо сліди історії, шануймо пам’ять постраждалих людей та не забуваймо,
що довкола нас є співгромадяни,які теж потребують допомоги, захисту й розуміння...
Немає коментарів:
Дописати коментар